Уйти и не сдаваться: как помочь ребенку, не прошедшему собеседование в школе

Дети, которые не смогли поступить в первый класс, нуждаются в психологической поддержке – впрочем, как и их родители

Фото: baby-journal.eu
Фото: baby-journal.eu
Related video

На мой взгляд, в образовании, помимо всех законодательных и экономических составляющих, определяющими силами являются, во-первых, система ценностей страны (как по мне, она вообще определяющая во всем), во-вторых, дети, в-третьих, школа+администрация+учителя, и в-четвертых, семейная система. От каждого фрагмента этого пазла зависит общая картинка. И каждый фрагмент нуждается в своих ресурсах и несет свою ответственность.

Каждый апрель психологов накрывает волной родительской паники, детских и семейных стрессов и неврозов. Причина — подготовка к поступлению в школу. Но в этом году я впервые заметила, что в сфере образования происходят изменения, система ценностей трансформируется и, наконец, переориентируется на ребенка. Пару дней назад журналист Иванна Коберник передала мне просьбу директора школы №148 Сергея Горбачева: написать письма для родителей, чьи дети сдают экзамены и проходят собеседования в первый класс. Цель — позаботиться о чувствах тех, кто переживает стресс во время экзамена, и особенно тех, кто в итоге в школу так и не поступит. Пусть это маленькая капля, но возможно, она окажется хоть немного целительной. Три части пазла — школа (директор Сергей Горбачев), родители (Иванна Коберник) и я, психолог (непонятно, каким пазлом меня назвать) — составили эти письма. Это больше, чем просто дежурные тексты, это маленькие практикумы. Оба письма — для родителей и для детей — приведены ниже и будут размещены в открытом доступе на сайте школы №148. Надеюсь, волна разойдется по школам — пусть эти тексты кому-то помогут. Ну и, конечно, письма предназначены не только для родителей первоклассников и не только для малышей.

**********

Лист для дітей

Любий друже! [ім'я дитини, до якої звертаємося].

Ми були дуже раді познайомитись і поспілкуватись з тобою. Ти пройшов одне з перших дорослих випробувань у своєму житті — співбесіду в перший клас школи.

Оцінка за співбесіду могла тебе порадувати, а могла засмутити. Але ж це всього лише число. Жодна оцінка, жоден бал не може визначити, який (яка) ти насправді. За цим числом не видно твоєї посмішки, твоєї доброти, твоєї чесності, твого розуму і твоїх мрій. І навіть якщо оцінка й результати співбесіди тебе не порадували, пам'ятай: це оцінка не тебе самого.

Уяви собі, що всередині тебе є вогонь — вогонь твоїх якостей, твоїх "дарів", твоїх здібностей — уяви цей теплий і яскравий вогник всередині себе. Де він знаходиться? Поклади на це місце долоньку. Найчастіше люди відчувають цей "вогонь" у грудях. Саме доторкаючись до цього місця, ми кажемо Я.
Твоє Я — дуже цінне і дуже яскраве. Нам би дуже хотілося, щоби цей вогонь не змогли загасити жодні чужі слова, чужі оцінки, чужі очікування, чужі емоції.

У житті так буває, що ми не можемо отримати те, що хочемо, не вступаємо туди, куди хотілося. І це видається нам несправедливим. Але пам'ятай: світ такий великий і різноманітний, що для кожного з нас у ньому є місце. Є таке місце і для тебе: краще місце, саме те, де твій вогник засвітиться яскравіше та сильніше.

У тебе попереду багато цікавого, радісного. Ми впевнені, що ти будеш вчитися саме в тій школі, з тим учителем і тими друзями, де тобі буде радісно й легко рости, вчитися, випробовувати якості твого надзвичайного Вогню.

Можливо, це буде в нашій школі, можливо — в іншій, можливо, ти поки що залишишся в дитячому садку чи вдома і ми зустрінемось з тобою наступного року .

Всього тобі найкращого! Радості й сили в кожному твоєму кроці!

Вчителі школи.

**********

Лист для батькiв

Дорогі батьки! Дякуємо вам за довіру і підтримку вашої дитини.

Ми хотіли б прийняти до школи всіх дітей, але, на жаль, у спеціалізовані школи та гімназії існує конкурсний відбір. При всьому бажанні ми не зможемо взяти всіх, хто подав заяву на вступ до першого класу. Якщо раптом цього разу ви не побачите прізвища своєї дитини у списку тих, хто вступив до школи, це не означає, що ваша дитина погана чи погано старалася.

Ми віримо, що для розкриття потенціалу кожної людини є Свій перший вчитель, Своя перша школа, свої перші однокласники. Можливо, найкращі можливості для розвитку будуть у вашої дитини в іншій школі, або ж ви, як батьки, вирішите, що до першого класу вашій дитині краще піти наступного року.
Діти розвиваються дуже швидко, і ми не раз бачили, як шестирічна дитина, яка минулого року була ще не дуже готова до навчання у школі, цього року вже зовсім інша і може комфортно навчатися. Можливо, те, що ваша дитина не буде цього року навчатися у нас, стане для вашої сім'ї стресом. І ми розуміємо, як важко це може бути для всіх вас.

Але треба завжди пам'ятати, що будь-якій дитині легше, якщо на ній не лежить тягар чиїхось очікувань і сподівань. Ви допоможете своїй дитині, якщо проведете експеримент. Спробуйте подумки сказати: "Свої очікування, надії, відповідальність з тебе знімаю". Ви побачите, як у дитини розправляється плечики, як вона почуватиме себе легше. Так їй легше впоратися з будь-яким завданням.

Поспостерігайте, будь ласка, за поведінкою вашої дитини. Одна після напруженого випробування розплачеться, друга — розізлиться, третя — стане в'ялою та апатичною, четверта — замкнеться в собі. Деякі діти вважають, що не впоратися з якимось завданням означає підвести рідних. Будь-якій людині у складній ситуації важливо відчути: мене приймають і люблять незалежно від того, наскільки я успішний/успішна.

Будь ласка, не обговорюйте одразу з дитиною помилки, спробуйте відчутно продемонструвати їй своє тепло і підтримку. Найлегше це зробити, обіймаючи дитину. Дитина буде прокручувати в голові співбесіду, повертатися до переживань — ви побачите це через "завмирання" погляду, рухів. Можете пограти разом із дитиною у гру, промовляючи "чарівні слова": "Двері співбесіди зачиняю — у своє звичайне життя повертаюся". Плесніть долонями разом із дитиною або грюкніть дверима — так підсвідомість дитини поставить крапку у складному для неї процесі.

Якщо ви розповідаєте комусь про співбесіду, скажіть так, щоб дитина чула: "Наш син/донька вперше впорався з першим дорослим випробуванням! Я пам'ятаю свій перший іспит — це було складно! Наша дитина трималася гарно, вона молодець! А якщо зараз чогось не відповіла — не біда: ми довчимо це разом".

Дитині важливо знати, що ви нею пишаєтесь, незалежно від її зовнішніх успіхів. Не завжди ми й наші діти перемагаємо у "зовнішніх" змаганнях. Але в наших силах зміцнити дитину так, щоб будь-які складнощі не ламали її внутрішнього стержня.

Дякуємо вам за довіру. Впевнені, що вашу дитину чекає найкраще для неї майбутнє з найкращими для неї батьками, вчителями та друзями.

На все добре!
Вчителі школи №... та дитячий психолог Світлана Ройз.

Источник: Светлана Ройз/Facebook